Стартуємо з новою рубрикою “Гаряча десятка”. Ставимо 10 запитань спортсменам чи тренерам. Вони на них чесно відповідають. Таким чином, більше знатимемо про розвиток спорту на Буковині та людей, які це роблять!
І першим нашим гостем є Тарас Мандрик. Це спортсмен, якого особливо і не треба представляти, бо його добре знають і в Чернівцях, і в області, і навіть за її межами. А особливо бійці, з якими Тарас зустрічався на рингу чи татамі. Ті точно його запам’ятали і не забудуть потужних ударів та прийомів.
“Ти б’єш, наче кувалдою” – це саме про Тараса. І ці слова – не вигадка, а реальні. І казав їх не один боєць, а багато. Зокрема після того, як програли Мандрику поєдинок.
Розпочати нову рубрику “ГАРЯЧА ДЕСЯТКА” саме з Тараса Мандрика ми вирішили не випадково. Нам стало відомо, що Тарасу присвоєно звання “Заслужений тренер України з універсального бою”. Вітаємо нашого друга з цим досягненням! І це якраз чудова нагода і для нас, і для наших читачів дізнатися більше про Мандрика! Одного з Мандриків. Бо є ще другий – його брат Олег. Він теж б’є, як кувалда. І з ним ми також запишемо це інтерв’ю.
1. Тарасе, як почалося твоє знайомство з рукопашним боєм? Коли вперше прийшов у спортзал і чому?
Рукопашним боєм почав займатися в 17 років. Коли поступив на навчання в університет. На той момент брат Олег вже був чемпіоном світу і іншого варіанту в мене не було як прийти до нього в зал, де тренером був Штеф’юк Іван та Гавюк Андрій.
2. Коли здобув найпершу вагому перемогу – що це був за бій?
Перша моя вагома перемога, яка мені запам’яталась – це була перемога над суперником з Донецька Смирновим Олексієм на чемпіонаті України з рукопашного бою в 2010 р. На той момент Олексій був непереможним і багаторазовим чемпіоном України. Тоді я вперше завоював чемпіонство України!
3. Що було найважче під час тренувань і потім під час змагань?
Виділити якісь найважчі моменти не можна, бо це все підготовка в комплексі, яка і дає фінальний результат. Головне – дисципліна і стабільність.
4. Які маєш здобутки – чемпіонство, нагороди?
Чемпіон світу з рукопашного бою 2011, пʼятиразовий чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України та володар Кубка України з рукопашного бою. Член національної збірної команди України 2010-2016 р.р.
Переможець турніру з рукопашного бою на “Кубок Президента України 2015” серед Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів.
Переможець професійних турнірів за версією РБ-1.
Майстер спорту міжнародного класу України з рукопашного бою.
5. Після успішних виступів ти почав тренувати. Чим тобі цікава робота тренера? Чи важко зі спортсмена перейти на тренера?
Робота тренера мені завжди подобалась і я знав, що в майбутньому буду займатися цією діяльністю. Тому колись із вибором своєї майбутньої спеціальності в мене не було проблем і згодом я закінчив факультет фізичної культури і спорту в ЧНУ. Деякий час я поєднував діяльність тренера і спортсмена. Але згодом тренерська діяльність вийшла на 1-ше місце.
6. Зараз ти отримав звання Заслуженого тренера України з рукопашного бою. Які подальші плани? Чи продовжуєш тренування і тренерську діяльність?
Так, в даний момент і реную, і сам тренуюся. Я буду продовжувати діяльність тренера з рукопашного та універсального бою у Великокучурівській ДЮСШ. Передавати досвід молодому поколінню! Планів ще багато)
7. Що б хотів побажати новачкам, які починають спортивну кар’єру. Або тим, хто ше не визначився чи займатися спортом?
Новачкам хочу побажати, якщо вони вже прийшли в зал і вирішили займатись – не жаліти себе, викладатися на повну і тоді буде результат, який їх буде радувати все життя. І не важливо, чи це результат буде на спортивному майданчику, чи просто в житті.
8. Наскільки сильно заняття рукопашним боєм змінило твоє життя?
Заняття рукопашним боєм не змінило моє життя, а сформувало його. Тому що більшість всього пов’язано з спортом і тренерською діяльністю – це вже стиль життя)
9. Трохи про себе – звідки, скільки років, де вчився, що закінчив? Ким працював чи працюєш зараз. Яка професія?
16 червня виповниться 33 роки. Здобув 2 вищі освіти, а на даний момент навчаюсь на аспірантурі (2-й навчальний рік). Служив 8 років інструктором з фізичної підготовки і спорту в головному управлінні ДПСУ. Був директором Чагорської ДЮСШ. На даний час є депутатом Чернівецької районної ради.
–
10. Брати Кличко завжди казали, що ніколи не вийдуть на ринг один проти одного. У тебе також є брат, який теж займається рукопашним боєм. Чи були подібні ситуації у вас, коли, можливо, треба було вийти на татамі один проти одного? Як це вирішували? І якщо поза татамі – чи спарингуєте між собою? Хто сильніший?
Так) Декілька раз було таке, що виходили в фінал змагань ну і це все вирішувалось без бою (кидали на пальцях). У залі брат – мій кращий спаринг-партнер. Свого часу він мені допомагав завжди готуватись до всіх серйозних стартів ну і до професійних боїв.
Дякую, Тарасе, за хорошу розмову! Бажаємо тобі надалі ще більших успіхів та досягнень у спорті! І ще раз вітаємо з новим званням. Ну і з Днем народження!
Олександр ХМЕЛЬ, “Перший Буковинський: СПОРТ”